Чого навчають дітей у дитячому садку

    Саме це питання найбільше починає хвилювати батьків, коли приходить час йти в дитячий сад їх дитині. Причому занепокоєння проявляють не тільки тата і мами, але також бабусі й дідусі, адже процес підготовки до школи не менш важливий, ніж навички спілкування з однолітками і загальний розвиток дитини. Стандарти освіти, за якими навчалися діти раніше, вже давно змінилися. Змінюється все: і критерії оцінювання, і методи подання матеріалу, і програма підготовки, та й самі діти.

               Так чому ж все-таки вчать у дитячому садку?

     Ми працюємо за програмою "Українське дошкілля", використовуючи інноваційні методи навчання і виховання дошкільників, основний акцент - на особистісний розвиток дітей.

    Фізичний розвиток передбачає не тільки стрибучість малюка, його витривалість, спритність і здатність виконувати вправи, але ще й певні знання в цій області. Дитина повинна знати і розуміти, що таке здоровий спосіб життя, правильне харчування, вміти поводитися в екстремальних ситуаціях - викликати екстрені служби порятунку. До всього іншого їй необхідно навчити самостійно себе обслуговувати, володіти основними гігієнічними навичками.

     Пізнавальний розвиток включає в себе знання з області природознавства, навколишнього світу, правової культури - дитина повинна мати уявлення про те, що таке закон і чому його не можна порушувати, знати і розуміти норми моралі, кажучи простою мовою, - розрізняти, «що таке добре і що таке погано». Додамо сюди соціальні знання (поняття «сім'я», «близькі», «дитсадок», «школа»), географічні поняття («моє місто», «моя країна», «моя вулиця »).

    Логіко-математичний розвиток передбачає вирішення виключно найпростіших прикладів, де необхідність мислити виступає на перший план. Всім добре відомий приклад з доброї казки про Буратіно, коли Мальвіна запитує про кількість яблук, що залишиться у дерев'яного героя після того, як він поділиться з другом. Так от саме такі завдання і будуть розбирати вихователі з дітьми в дитячому саду.

     Художньо-естетичний розвиток включає в себе вміння слухати музику, сприймати художні твори і отримувати від цього задоволення, ліпити, малювати, клеїти, робити прості вироби, використовуючи  папір, і природний матеріал. Уміння співати, співпереживати героям творів, правильно висловлювати свої емоції і знати, що таке театр.

     Основною формою розвитку дитини дошкільного віку є ігрова діяльність, і перед потраплянням у перший клас вона повинна вміти орієнтуватися в різних видах ігор, відображати свої уявлення про навколишній світ у грі, вносити зміни у вже знайомі їй ігри, використовуючи при цьому різні предмети, іграшки в відповідно до тематики розваги, а також передавати особливості взятої на себе ролі, слідувати правилам гри і, звичайно ж, віддавати перевагу певній забаві.

        Крім критеріїв ігрової діяльності, для дошкільнят передбачені й показники праці. Це уявлення про різні види роботи дорослих: вміння дотримуватися певної послідовності дій в процесі роботи, застосовувати трудові навички в життєвих ситуаціях, вміння самостійно одягатися і приводити себе в порядок, а також самостійно, без нагадування, прибирати свої іграшки, за допомогою дорослих розстилати і застеляти ліжко.

       І, мабуть, саме обговорюване і хвилююче батьків питання - чи повинна дитина вміти читати, йдучи до школи? У критеріях оцінки знань дітей, згідно з програмою дошкільної підготовки, дитина може цікавитися читанням, робити перші спроби в цьому напрямку - це односкладові слова (дім, дим і т.д.), адже основний упор припадає на звуко-буквений аналіз слів, а не на саме читання. Вона повинна орієнтуватися на сторінці книжки, альбому і зошита. Впевнено виконувати графічні завдання, координуючи при цьому свої рухи і, що важливо, - повинна уміти правильно сидіти за столом, тримати в руці олівець, ручку, знати букви, чути звуки в слові, а саме це є основою для читання і грамотного письма.

       Однак слід пам'ятати, що поряд з інтелектуальним, велика увага повинна приділятися й особистісному розвитку дошкільняти, а саме розвитку почуттів та емоцій, що дозволить йому гармонійно розвиватися.

       Звичайно, коли дитина ходить у дитячий садок, цей процес проходить набагато простіше - в колі друзів, та ще й в ігровій формі адаптуватися в суспільстві і оволодіти знаннями набагато легше. Тому дуже важливо, щоб батьки брали активну участь у розвитку своїх дітей: спільному читанні книг, переказі їх змісту, обговоренні проблем як особистісних, так і суспільних, активних іграх на свіжому повітрі. При такому підході шкільна програма майбутньому учневі вже точно буде по зубах.  А бажання батьків розвивати особистісні навички своєї дитини ширше, ніж передбачає програма, заслуговує на повагу.

                                Заповіді  для  мами  і  тат  майбутнього  першокласника

1. Починайте  „забувати”  про  те,  що  ваша  дитина  маленька.  Давайте  її посильну  роботу  вдома,  визначте  коло  її  обов’язків.  Зробіть  це  ніжно, з довірою: „Який  ти  в  нас  уже  великий, ми  навіть  можемо  довірити  тобі  помити  посуд”. Не  робіть  з  дитини  лише  споживача,  нехай  вона  буде  рівноправним  членом  сім’ї  зі  своїми  правами  і  обов’язками.                                                                                                                                                2. Визначте загальні  інтереси  дитини.  Це  можуть  бути  як  пізнавальні  інтереси (улюблені  мультфільми,  казки, ігри),  так  і  життєві  (обговорення  сімейних  проблем).  Дозвольте  дитині  малювати,  розфарбовувати,   вирізати,  наклеювати,  ліпити, конструювати,  це  допоможе  у  підготовці  її  руки  до  письма  і  в  розвитку  творчих  здібностей.                                                                                                                           3. Залучайте дитину  до  економічних  проблем  родини. Поступово  привчайте  порівнювати  ціни,  орієнтуватися  в  сімейному  бюджеті (наприклад,  дайте  гроші  на  хліб  і  на  морозиво,  коментуючи  суму на  той чи  інший  продукт). Привчайте  до  самообслуговування  і  формуйте  трудові  навички  й  любов  до  праці.                                                                                                                                                                                               4. Не  лайте,  а  тим  більше – не  ображайте  дитину  в  присутності  сторонніх.  Поважайте  почуття  й  думки  дитини.  На  скарги  з  боку  навколишніх,  навіть  учителя  або  вихователя,  відповідайте:  „Спасибі,  ми  обов’язково  поговоримо  на  цю  тему”.                                                                                                                                   5. Навчіть  дитину  ділитися  своїми  проблемами.  Обговорюйте  з  ними  конфліктні  ситуації,  що  виникли  з  однолітками  і  дорослими, як  вони  вирішувалися.  Щиро  цікавтеся  її  думкою,  тільки  так  ви  зможете  сформувати  в  неї  правильну  життєву  позицію.                                                                                                             6. Постійно  говоріть з дитиною. Розвиток  мовлення  - запорука  гарного  навчання.  Розпитуйте  її  про  події  дня,  що  було  цікавим,  що  найбільше  сподобалося. При  цьому  слухайте  уважно  її відповіді,  уточнюйте,  ставте  запитання,  щоб  дитина  почувала,  що  це  вам  цікаво. Як  можна  більше  читайте  їй  і  привчайте  переказувати  прочитане.                                                                                                                                                            7. Не  залишайте  без  відповіді  жодне  запитання  дитини.  Тільки  в  такому  випадку   її  пізнавальний  інтерес  ніколи  не  згасне.                                                                                                                                                           8. Намагайтеся  хоч  іноді  дивитися  на  світ  очима  вашої  дитини.  Адже  бачити  світ  очима  іншого  -  основа  для  взаєморозуміння.                                                                                                                                                   9. Не  скупіться  на  похвалу  дитини (навіть  авансом).  Хваліть  словом,  усмішкою,  ласкою  і  ніжністю.  На  скарги  про  те,  що  щось  не  виходить,  запевняйте: „У  тебе  обов’язково  вийде,  спробуймо  разом,  або  спробуй  ще  раз”.  Формуйте  високий  рівень  домагань.  І  самі  вірте,  що  ваша  дитина  може  все,  їй  потрібно  лише  допомогти.                                                                                                                                                        10. Не  будуйте  ваші  взаємини  з  дитиною  на  заборонах.  Погодьтеся,  що  вони  не  завжди  розумні.  Завжди  пояснюйте  дитині  причини  ваших  вимог,  якщо  можливо,  запропонуйте  альтернативу.  Повага  до  дитини  зараз – фундамент  шановливого  ставлення  до  вас  тепер  і  в  майбутньому.