безпека дитини
Безпека життєдіяльності дошкільнят
Охорона життя і здоров’я дитини, безпека його життєдіяльності займає провідне місце у всій роботі дошкільного закладу. Руховий режим впродовж дня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих спортивних ігор, вправ, занять із фізичної культури, самостійної рухової активності дитини.. Педагоги закладу всю роботу з фізичного розвитку здійснюють з урахуванням стану здоров’я дитини, самопочуття, рівня фізичного розвитку. Силами педагогічного колективу та батьків зроблене фізкультурне обладнання на майданчиках, яке допомагає дітям фізично розвиватися. А комплексні загартовуючі засоби надають можливість укріплювати здоров’я наших малюків.
Поняття безпеки раніше включало в себе такі аспекти: охорона життя та здоров'я дітей, забезпечення безпечних умов праці співробітників дошкільного закладу. Але сучасний світ змінив підхід до проблеми безпеки, в неї увійшли і такі поняття як екологічна катастрофа і тероризм.
У період дошкільного дитинства відбувається інтенсивне освоєння світу як взаємопов'язаного і взаємозалежного ціннісного світу природи, соціуму і людини; йде процес пізнання цінностей і смислів життя, формування основ безпечної поведінки.
Формування основ безпеки життєдіяльності дітей здійснюється в різних напрямках, основні - робота з дітьми, батьками, педагогічним колективом та персоналом. Важливо не тільки оберігати дитину від небезпеки, а й готувати його зустрічі з можливими труднощами, формувати уявлення про найбільш небезпечних ситуаціях, про необхідність дотримання заходів безпеки, прищеплювати йому навички безпечної поведінки в побуті спільно з батьками, які виступають для дитини прикладом для наслідування.
Особливе значення в практиці роботи дошкільного закладу надається опануванню дітьми системи доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності. Налагоджена робота по виконанню вимог пожежної безпеки, дорожньої грамоти, виконання вимог особистої безпеки.
Фізична безпека дитини дошкільного віку
Нещасні випадки вдома й на вулиці — одна з головних причин смертності дітей. Умови, безпечні для дорослого, виявляються пасткою для недосвідченого малюка. Ми навіть не підозрюємо, наскільки різним є сприйняття дорослого й дитини, як ми по-різному бачимо, відчуваємо, переживаємо.
Справа в тому, що нейрофізіологічне дозрівання основних мозкових структур триває до 13 років. Область мозку (частіше це області лівої півкулі), що відповідає за орієнтування в просторі, сприйняття часу, формується лише в 11—12 років. Це виражається в тому, що до 12 років дитині складно визначити, із якого боку лунає звук, лише в 11 років дитина здатна використовувати периферичний (бічний) зір, тому що її увага фокусується на об'єкті.
До 7 років вона неправильно визначає відстані до об'єктів, тому що не знає дійсні їхні розміри й не уявляє, як зорово вони змінюються зі збільшенням відстаней. До 11 роківдіти, та й деякі дорослі, не можуть визначати реальну швидкість машин.
Потрібно враховувати, що до 4 років дитина не здатна зрозуміти й запам'ятати все те, що ви розповіли їй про заходи безпеки. Діти емоційні, уразливі, важко перемикають увагу. До 6—7 років деякі діти не здатні до тривалих цілеспрямованих дій, не можуть концентрувати увагу й легко відволікаються. Можна сказати, що ситуація якоюсь мірою керує дитиною. Дії дітей імпульсивні й конкретні, вони відразу починають що-небудь робити не подумавши.
У результаті приблизно до 7—8 років поведінка дітей найчастіше непередбачувана. Вони рухливі й самостійні, але ще вкрай непослідовні, наївні та довірливі. Малюк до 6—7 років сприймає світ інакше, ніж дорослий. Він щиро вважає, що якщо бачить машину, то й водій помітив його. Малюк може просто погладити собаку й буде здивований, якщо той його вкусить — адже він не бажав йому зла!
Дитина впевнена, що правила поведінки виконуються людьми не тому, що люди домовилися їх виконувати, а тому, що вони не можуть їх не виконувати. Навіть зріст дитини впливає на сприйняття світу. Маленький зріст обмежує огляд, маленьких складніше помітити. Спробуйте побути на рівні зросту дитини, огляньте з цієї точки вашу квартиру, двір, сад. Ви побачите, що тепер багато дій стають незручними. Але ж у дитини немає вашої сили, ваших довгих рук і, головне, досвіду, який підказує вам, що безпечно, а що — ні.
Батьки мають бути завбачливими та вживати відповідні застережні заходи. Найкраще постійно тримати дитину в полі зору, не залишати її надовго саму. Дорослі повинні завжди пам'ятати про це, а також знати, чого дитина навчилася сьогодні, і прогнозувати, про що вона дізнається завтра. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, які предмети можуть зацікавити дитину.