Безпека життєдіяльності дошкільнят

Охорона життя і здоров’я дитини, безпека його життєдіяльності займає провідне місце у всій роботі дошкільного закладу. Руховий режим впродовж дня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих спортивних ігор, вправ, занять із фізичної культури, самостійної рухової активності дитини.. Педагоги закладу всю роботу з фізичного розвитку здійснюють з урахуванням стану здоров’я дитини, самопочуття, рівня фізичного розвитку. Силами педагогічного колективу та батьків зроблене  фізкультурне обладнання на майданчиках, яке допомагає дітям фізично розвиватися. А комплексні загартовуючі  засоби  надають  можливість укріплювати здоров’я наших малюків.
 

Поняття безпеки раніше включало в себе такі аспекти: охорона життя та здоров'я дітей, забезпечення безпечних умов праці співробітників дошкільного закладу. Але сучасний світ змінив підхід до проблеми безпеки, в неї увійшли і такі поняття як екологічна катастрофа і тероризм.

У період дошкільного дитинства відбувається інтенсивне освоєння світу як взаємопов'язаного і взаємозалежного ціннісного світу природи, соціуму і людини; йде процес пізнання цінностей і смислів життя, формування основ безпечної поведінки.

Формування основ безпеки життєдіяльності дітей здійснюється в різних напрямках, основні - робота з дітьми, батьками, педагогічним колективом та персоналом. Важливо не тільки оберігати дитину від небезпеки, а й готувати його зустрічі з можливими труднощами, формувати уявлення про найбільш небезпечних ситуаціях, про необхідність дотримання заходів безпеки, прищеплювати йому навички безпечної поведінки в побуті спільно з батьками, які виступають для дитини прикладом для наслідування.

Особливе значення в практиці роботи дошкільного закладу надається опануванню дітьми системи доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності. Налагоджена робота по виконанню вимог пожежної безпеки, дорожньої грамоти, виконання вимог особистої безпеки.

                                Фізична безпека дитини дошкільного віку

       Нещасні випадки вдома й на вулиці — одна з головних причин смертності дітей. Умови, безпечні для дорослого, виявляються пасткою для недосвідченого малюка. Ми навіть не підозрюємо, наскільки різним є сприйняття дорослого й дитини, як ми по-різному бачимо, відчуваємо, переживаємо.

      Справа в тому, що нейрофізіологічне дозрівання основних мозкових структур триває до 13 років. Область мозку (частіше це області лівої півкулі), що відповідає за орієнтування в просторі, сприйняття часу, формується лише в 11—12 років. Це виражається в тому, що до 12 років дитині складно визначити, із якого боку лунає звук, лише в 11 років дитина здатна використовувати периферичний (бічний) зір, тому що її увага фокусується на об'єкті.

До 7 років вона неправильно визначає відстані до об'єктів, тому що не знає дійсні їхні розміри й не уявляє, як зорово вони змінюються зі збільшенням відстаней. До 11 роківдіти, та й деякі дорослі, не можуть визначати реальну швидкість машин.

Потрібно враховувати, що до 4 років дитина не здатна зрозуміти й запам'ятати все те, що ви розповіли їй про заходи безпеки. Діти емоційні, уразливі, важко перемикають увагу. До 6—7 років деякі діти не здатні до тривалих цілеспрямованих дій, не можуть концентрувати увагу й легко відволікаються. Можна сказати, що ситуація якоюсь мірою керує дитиною. Дії дітей імпульсивні й конкретні, вони відразу починають що-небудь робити не подумавши.

У результаті приблизно до 7—8 років поведінка дітей найчастіше непередбачувана. Вони рухливі й самостійні, але ще вкрай непослідовні, наївні та довірливі. Малюк до 6—7 років сприймає світ інакше, ніж дорослий. Він щиро вважає, що якщо бачить машину, то й водій помітив його. Малюк може просто погладити собаку й буде здивований, якщо той його вкусить — адже він не бажав йому зла!

Дитина впевнена, що правила поведінки виконуються людьми не тому, що люди домовилися їх виконувати, а тому, що вони не можуть їх не виконувати. Навіть зріст дитини впливає на сприйняття світу. Маленький зріст обмежує огляд, маленьких складніше помітити. Спробуйте побути на рівні зросту дитини, огляньте з цієї точки вашу квартиру, двір, сад. Ви побачите, що тепер багато дій стають незручними. Але ж у дитини немає вашої сили, ваших довгих рук і, головне, досвіду, який підказує вам, що безпечно, а що — ні.

Батьки мають бути завбачливими та вживати відповідні застережні заходи. Найкраще постійно тримати дитину в полі зору, не залишати її надовго саму. Дорослі повинні завжди пам'ятати про це, а також знати, чого дитина навчилася сьогодні, і прогнозувати, про що вона дізнається завтра. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, які предмети можуть зацікавити дитину.

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В ЗДО

Порядок

подання  та розгляду (з дотриманням конфіденційності)

заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі дошкільної освіти

  1.  Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу дошкільної освіти, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора закладу дошкільної освіти про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

  2.  На ім’я директора закладу дошкільної освіти пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування).

  3. Директор закладу дошкільної освіти видає наказ про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор закладу дошкільної освіти створює наказом комісію з розгляду випадку булінгу (цькування) та скликає її засідання.

  4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

  5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Положення

про порядок розгляду випадків булінгу (цькування)

в закладі дошкільної освіти (дитячий садок) комбінованого типу № 18

1. Загальні положення

1.1. Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

1.2. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

-- систематичність (повторюваність) діяння;

-- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

-- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

2. Повноваження директора  ЗДО № 18 та уповноважених ним осіб щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню)

2.1. Директор ЗДО:

-- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

-- розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

-- забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування) з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

-- розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

-- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

-- прозорість та інформаційну відкритість шляхом формування та оприлюднення на веб-сайті ЗДО, розміщення в інформаційних куточках для батьків здобувачів освіти інформацію та нормативно-правові акти з питань щодо протидії боулінгу;

-- порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

-- порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);

-- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

2.2. Практичний психолог забезпечує :

-- виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

-- реалізацію просвітницького напрямку всіх учасників освітнього процесу шляхом організації тематичних заходів, бесід, консультацій з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії;

2.3. Педагогічні працівники ЗДО:

-- забезпечують здобувачам освіти захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

-- повідомляють керівника ЗДО про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб;

-- ознайомлюють дітей та батьків з правилами поведінки здобувача освіти у закладі;

-- сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

-- виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

3. Діяльність Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) закладу  дошкільної освіти № 18

3.1. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) закладу дошкільної освіти (дитячий садок) комбінованого типу № 18 (далі – Комісія) створюється наказом директора ЗДО № 18  та скликається для прийняття рішення за результатами розслідування про факти булінгу (цькування).

3.2. В своїй діяльності Комісія керується Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про освіту», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами з питань щодо протидії булінгу (цькуванню).

3.3. До складу Комісії можуть входити директор закладу, педагогічні працівники, (у тому числі практичний психолог), батьки постраждалого та булера та інші заінтересовані особи.

3.4. Комісія діє відповідно до Порядку подання та розгляду (з дотриманням конфеденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в ЗДО, Порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в ЗДО  та відповідальність осіб, причетних до булінку (цькування).

3.5. Засідання Комісії скликається керівником ЗДО № 18, для розгляду та неупередженого з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) в закладі, відповідно до заяв, що надійшли.

3.6. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

3.7. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

3.8. Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

4. Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфеденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

4.1.Учасники освітнього процесу подають заяву директору  закладу освіти про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

4.2.Керівник закладу освіти розглядає заяву в день її подання та видає рішення про проведення розслідування.

4.3.Проводиться повне та неупереджене розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб від яких отримали інформацію.

4.4.Керівник закладу освіти для прийняття рішення за результатами розслідування створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання для прийняття рішення за результатами розслідування та виконання відповідних заходів реагування.

4.5.Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

4.6.Потерпілий чи його/її представник також можуть звернутися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служби у справах дітей.

5. Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причених до булінку (цькування)

5.1.В разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків Комісії, повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та служби у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в ЗДО.

5.2.Виконується рішення та рекомендації Комісії в ЗДО .

5.3.Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

5.4.Директор , або уповноважені ним особи відповідно чинного законодавства та в межах повноважень здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в ЗДО.

6. Права та обов’язки учасників освітнього процесу

6.1. Здобувачі освіти:

6.1.1. мають право на:

-  повагу людської гідності;

-  захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

-  отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

6.1.2. зобов’язані:

-  поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

-  відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля.

6.2. Працівники, які залучаються до освітнього процесу:

6.2.1. мають право на:

-  захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

6.2.2. зобов’язані:

- повідомляти керівника ЗДО , про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

6.3. Батьки здобувачів освіти:

6.3.1. мають право на:

- отримувати інформацію про діяльність ЗДО, у тому числі – щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;

- подавати керівнику ЗДО, або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

- вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

6.3.2. зобов’язані:

- виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

-  дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

- формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

- сприяти керівнику ЗДО у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

- виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

7.  Прикінцеві положення

7.1. Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування) в ЗДО №18 схвалюється  рішенням педагогічної ради (протокол)   та затверджується наказом керівника ЗДО .

7.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради ЗДО № 18 та відповідно до наказу директора.